дезавуювання

дезавуювання
-я, с.
1) Заява про свою незгоду з діями довіреної особи або про те, що дана особа не має повноважень діяти від імені того, хто про це заявляє.
2) У міжнародному праві – спростування главою держави або уряду дій дипломатичного представника у зв'язку з перевищенням ним своїх повноважень.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужно сделать НИР?

Смотреть что такое "дезавуювання" в других словарях:

  • дезавуювання — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • дезавуювати — ю/ю, ю/єш, недок. Здійснювати дезавуювання …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»